Захворювання на коронавірусну інфекцію COVID-19 набуло характеру всесвітньої пандемії. COVID-19 не оминув і Україну – станом на 26 квітня 2020 року зареєстровано 8716 інфікованих, серед яких велика частка людей похилого віку, що в більшості мають хронічні хвороби.
Хоча клінічною маніфестацією COVID-19 є респіраторна симптоматика, в окремих пацієнтів виникають тяжкі серцево-судинні ускладнення. Вірус COVID-19 взаємодіє із серцево-судинною системою на різних рівнях, що провокує розвиток ушкодження міокарда і дисфункцію серця, збільшує смертність серед пацієнтів із серцево-судинними захворюваннями (ССЗ). За даними різних авторів, ССЗ виявляють у 16–30 % хворих на коронавірус. Під час епідемії в Китаї артеріальну гіпертензію реєстрували у 35 % інфікованих, ішемічну хворобу серця (ІХС) – у 5 %.
Вірус SARS-CoV2, який викликає COVID-19, проникає в клітини людини через рецептори ангіотензинперетворювального ферменту 2 (АПФ-2), який регулює ренін-ангіотензин-альдостеронову систему (РААС) через перетворення ангіотензину II у вазодилатаційні ангіотензини (1–7). Останні попереджають вазоконстрикторну дію ангіотензину II. В експериментальних дослідженнях була виявлена здатність інгібіторів АПФ і блокаторів рецепторів ангіотензину II (БРА) збільшувати кількість рецепторів АПФ-2 у серці, що потенційно може сприяти підвищенню здатності вірусу інфікувати людину. Тому виникло побоювання щодо їх застосування під час пандемії і збільшення ризику поширення інфекції.
Проте наразі немає експериментальних або клінічних даних щодо позитивної чи негативної дії інгібіторів АПФ/БРА у хворих на COVID-19, зокрема із ССЗ в анамнезі.
Європейське товариство кардіологів, Американська асоціація серця, Американська колегія кардіологів, Американське товариство фахівців із серцевої недостатності рекомендують продовжувати лікування антагоністами РААС у хворих на артеріальну гіпертензію, серцеву недостатність, ІХС. У разі нового призначення у хворого на COVID-19 слід керуватися гемодинамічним і клінічним станом пацієнта.
Стосовно використання нестероїдних протизапальних препаратів Європейська медична агенція 18 березня 2020 року опублікувала інформацію щодо можливості використання всіх засобів цієї групи, в тому числі й парацетамолу, для лікування лихоманки і болю у всіх хворих на COVID-19.
Лікування хворих із гострим коронарним синдромом (ГКС) має відбуватися згідно з чинними протоколами. Слід пам’ятати, що кожного хворого з ГКС необхідно лікувати як потенційно зараженого на вірус, що потребує використання всіх протиепідемічних заходів і засобів індивідуального захисту.
У хворих на COVID-19 може реєструватися підвищення рівня кардіоспецифічних тропонінів, що в разі відсутності ішемії міокарда не є ознакою ГКС. Більшість таких хворих мають або пряму кардіотоксичну дію вірусу SARS-CoV2 на міокард, або ушкодження м’яза серця внаслідок системного ушкодження органів на тлі активації септичного процесу. Виявлення підвищення тропонінів корелює з тяжкістю перебігу захворювання і прогнозом. У разі наявності у хворого супутньої ІХС слід проводити диференційну діагностику з розвитком гострого інфаркту міокарда.
Незважаючи на ризик дестабілізації ІХС на тлі коронавірусної інфекції, виникнення ГКС у таких хворих не є частим. Це стосується і вірусного міокардиту, який може відбуватися на тлі запалення легенів із серцевою недостатністю та активацією прозапальних процесів (цитокіновий шторм). Описані в літературі поодинокі клінічні випадки свідчать про можливість успішного використання у таких хворих глюкокортикоїдів, імуноглобуліну, противірусних засобів.
У хворих, які інфіковані на SARS-CoV2, можуть реєструватися порушення ритму серця, особливо в пацієнтів із ССЗ та аритміями в анамнезі. Такі хворі мають продовжувати прийом призначених антиаритмічних та антикоагулянтних засобів у рекомендованих дозах.
У виданому 2 квітня 2020 року наказі МОЗ України № 762 щодо можливості застосування у хворих на COVID-19 не зареєстрованих в Україні ліків або ліків, які не мають показань для лікування інфікованих на SARS-CoV2, наводиться перелік протималярійних, противірусних, імуномодулювальних препаратів. Слід пам’ятати, що всі вони не мають доведеної ефективності у хворих саме з інфекцією SARS-CoV2 і не є абсолютно безпечними. Так, хлорохін, гідроксихлорохін, лопінавір, ритонавір можуть суттєво подовжувати інтервал QTc та збільшувати ризик виникнення шлуночкової тахікардії типу «пірует» і раптової серцевої смерті. Тому всім хворим, які отримують терапію такими препаратами, слід проводити реєстрацію ЕКГ і аналіз тривалості інтервалу QTc. Це положення ретельно прописано в наказі й протоколі надання медичної допомоги хворим на COVID-19. Таким чином, терапія хворих на COVID-19 має проводитися виключно у стаціонарі, де є можливості запобігання розвитку побічної дії, а не вдома.
Пандемія на COVID-19 продовжує поширюватися, в тому числі в Україні. Тому важливо ретельно виконувати всі рекомендації щодо карантину, персонального захисту і захисту пацієнтів від інфекції, ведення хворих. Розпочаті клінічні дослідження мають створити доказову базу для ефективного лікування саме цієї вірусної інфекції.
